Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас | Андрюха |
|---|---|
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? | Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись | Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.
Yo, народ! Вот я тут сижу, батонюсь чиллю, и вспомнилось, как-то раз я свалил вылез за своими закладками ТГК. Давненько это было, раза два-три раньше последнего зажигательного тусишки на мдма.
А вот и начало истории: зарядиться обновками. Пошел в мэсквотную пятерочку, итаксу раздавливая под ногами, с кошельком тяжелым.
И вот, стоя в очереди на кассе, я вижу чела передо мной, с планчиком в руках. Валялся как угорелый, видимо. Решил его поздароваться: "Эй, стоп, бро! Откуда ты дистиллят берешь? Мне надо свое счастье обновить!"
А он мне: "Да уж, дурочка, повезло сегодня! Самая что ни на есть свежая партия, децил на дециле!" И показал мне эту шняжку, словно прячет клад перед гоблинами из "Властелина Колец". Я даже не мог поверить своим глазам - такой кайфовый вид.
И вот начинается интересное: Я тут пластилином в руках перебрал, смеюсь я, и говорю: "Слышь, а что если мы сходу разойдемся, ну так, на благородный покупательский путь?"
В общем, мы как-то договорились - я ему деньги, он мне дистиллят, и разбились на разные стороны. А я на душе радостный, с таким кайфом в башке, что никакие преграды не страшны!
Но тут... Бац - загадочная удача меня пощипала. Вижу я свою бывшую болтает как обезумелая болтается между полками, время от времени что-то выбирая. Испугался, братан, но решил показать себя крутым и независимым.
Мимо нее я прохожу, надув губы и демонстрируя самоуверенность. Она на меня глядит, а я такой себе - царь среди людей, только покружить вокруг меня миры и все... Но...
Мой план пошел по залупе. Я споткнулся о какую-то коробку и с треском упал прямо на товар. А она тогда внезапно поворачивается и видит меня в таком виде! Какой позор, братан! Я был так застыл, мой мозг превратился в затвердевший пластилин.
Моя бывшая начинает смеяться. И это смех сквозь слезы! А ее подруги, штоле, со слезами на глазах заливаются, как национальный запас соли. "Ты, Толик, всегда находишь новые способы батониться!" - слышу я ее голос.
И тут я просто расплакался. Как же так получилось?! "Да нахер они все", подумал я, и покинул пятерочку с независимостью в глазах и слезами на щеках.
Ух, ну что вам сказать, друзья? Жизнь иногда выдает тебе весь кайф, чтобы в следующий момент выебнуть по самые яйца. Но ведь это лишь мелочи в сравнении с нашей молодежной жизнью, и все это воспринимается с юмором и иронией!
Так что, помните, братаны - никогда не теряйте своего стиля, даже если жизнь задает тебе не самые легкие вопросы. Купайтесь в дистилляте, чиллите на мдма, и всегда оставайтесь настоящими! Peace and love, друзья!
Ох, да!
Сидел я на своей пачке недолго, а потом решил, что пора
